Куди зникає фаза в електромережі?

Більшість аварій у побутовій електромережі відбувається у періоди підвищеного навантаження, коли одночасно працює багато техніки або підключається новий потужний прилад. Однак трапляються й ситуації, коли жодних явних причин для несправності немає: освітлення раптово перестає працювати, розетки виявляються без напруги, а автомати у щитку при цьому залишаються увімкненими. Слідів короткого замикання чи оплавлення теж не видно. Після перевірки стає зрозуміло, що у ланцюзі відсутня або фаза, або нуль, але точне місце ушкодження визначити відразу вдається далеко не завжди. Давайте ж розберемося, чому виникає така проблема та якими способами її зазвичай усувають.

У подібних випадках сама причина очевидна – електричний ланцюг десь розірваний. Але характер пошкодження може бути зовсім різним: обрив жили всередині кабелю, поганий контакт у клемнику, з'єднання, що вигоріло, ослаблений затискач та багато іншого. На перший погляд здається, що якщо пропала фаза тільки на лінії освітлення, а розетки продовжують працювати, знайти несправність буде простіше. Насправді усе нерідко відбувається навпаки. Локальні проблеми у окремих ділянках проводки іноді виявляються набагато складнішими для діагностики, ніж пошкодження основної лінії живлення.

Як визначити джерело несправності

Найчастіше відсутність фази виявляється швидко. Якщо перестає вмикатися люстра, господарі зазвичай припускають, що перегоріла лампочка. Перевірити це нескладно: достатньо вкрутити лампу в інший світильник або увімкнути освітлення у сусідній кімнаті. З розетками ситуація розвивається інакше. Підключаючи прилад у різні точки, людина спочатку схильна думати, що несправний сам пристрій, оскільки стабільна робота електромережі сприймається як щось само собою зрозуміле. Лише згодом стає ясно, що проблема пов'язана саме з електроживленням.

Припустимо, освітлення не працює, а розетки залишаються під напругою. У такій ситуації діагностику зазвичай починають із перевірки патрона світильника індикаторною викруткою. Робити це потрібно обережно, не допускаючи короткого замикання. Якщо напруга відсутня, перевірку продовжують по всьому ланцюжку з'єднань. Спочатку оглядають контакти у патроні. Нерідко причина виявляється банальною – послабився гвинтовий затискач і жила втратила нормальний контакт. У такому випадку достатньо підтягнути кріплення.

Якщо патрон справний, провідники від'єднують та перевіряють окремо, щоб переконатися у проходженні струму. Потім переходять до клемника, який з'єднує світильник із проводкою у стіні. Тут також можливе ослаблення контакту, підгоряння пластику або окислення з'єднання, яке заважає проходженню напруги.

Після перевірки світильника увагу переключають на інші елементи лінії. Для цього вже знадобиться повноцінне продзвонювання. Один щуп приладу підключають до жили у розподільчій коробці або у підрозетнику вимикача, а другий – до контакту патрона. Дуже часто ушкоджений дріт виявляється саме на цьому етапі. Причому сам дефект міг існувати давно, а остаточний обрив відбувся тільки зараз.

Якщо незадовго до появи несправності у будинку виконувались якісь роботи – свердлилися стіни, встановлювалися полиці, дзеркала чи карнизи – насамперед варто перевірити саме ці місця. Досить часто дріт виявляється пошкоджений кріпленням або інструментом. Відсутність електромагнітного поля біля певної ділянки дає змогу швидко локалізувати місце обриву.

Коли проводка виявляється цілою, необхідно перевірити вимикач. Зовні він може бути цілком справним: не плавиться, не нагрівається та клацає як зазвичай. Але всередині контакти іноді підгоряють чи руйнуються. Для точної діагностики можна по черзі продзвонювати кожну ділянку механізму, хоча багато електриків використовують швидший спосіб. Жили тимчасово з'єднують через справний клемник, після чого подають живлення. Якщо світло з'являється, значить проблема справді була у вимикачі, і його простіше замінити повністю, аніж намагатися ремонтувати внутрішній механізм.

Чому зникає напруга в розетках

Якщо живлення зникає саме у розетці, можливих причин стає значно більше. Насамперед необхідно перевірити сам механізм. Огляд виконують як візуально, так і за допомогою продзвонки. Найбільш уразливими місцями практично будь-якої розетки вважаються гвинтові клеми та затискачі провідників. З часом контакт може ослабнути, через що жила починає грітися, окислюватися або випадає з посадкового місця.

Коли сама розетка виявляється справною, важливо зрозуміти, яким чином підключені інші точки мережі. Зазвичай використовується одна із двох схем – шлейф або зірка. Навіть якщо господар будинку не знає особливостей монтажу, зробити висновок можна побічно. Якщо одночасно перестали працювати кілька сусідніх розеток, найімовірніше застосовувалося послідовне підключення шлейфом. Якщо ж проблема спостерігається лише у одній точці, швидше за все використано схему «зірка».

При шлейфовому з'єднанні кожна наступна розетка живиться від попередньої. Тому пошкодження будь-якого проміжного контакту здатне знеструмити усі точки далі по ланцюжку. При підключенні зіркою кожна розетка має окрему лінію, яка веде до розподільчої коробки або щитка, тому несправність зазвичай обмежується лише одним вузлом.

Окрему увагу необхідно приділяти розеткам із заземленням. Іноді пошкодження фазного провідника призводить до витоку струму на заземлювальну жилу. Через це створюється хибне враження повної відсутності фази, хоча напруга фактично присутня, і просто проходить неправильним шляхом. Саме тому при діагностиці не можна обмежуватись перевіркою лише двох основних контактів розетки. Необхідно також дослідити заземлювальний провідник.

Крім того, не можна виключати помилки монтажу. Особливо це актуально у будинках, де проводку прокладали не професійні електрики, а люди без достатнього досвіду. Переплутані жили, неправильний розподіл навантаження або неправильне підключення автоматів здатні серйозно ускладнити діагностику.

Мешканцям багатоквартирних будинків слід враховувати, що проблема може бути зовсім не всередині квартири. Іноді відключення пов'язане з аварією у під'їзному щиті чи плановими роботами. Якщо є сумніви, то краще уточнити ситуацію у сусідів. Часто причиною виявляється відгорання жили у загальному розподільному щиті або перекіс фаз через сильне навантаження на одну з ліній. У такій ситуації самостійно усунути несправність неможливо – необхідно звертатися до керуючої компанії або аварійної служби.

У приватних будинках значна частина аварій виникає безпосередньо у ввідному щитку. Причиною може бути неправильний розподіл навантаження між фазами, помилки при монтажі або неякісне підключення кабелю живлення. Проте діагностика тут, зазвичай, простіше. У приватному секторі мережу часто поділяють на окремі групи з власними захисними автоматичними вимикачами: по поверхах, кімнатах, господарських спорудах або видах обладнання. Завдяки цьому легко визначити, на якій саме ділянці виникла проблема.

Якщо автомат відключився, вже за його призначенням можна зрозуміти передбачувану область пошкодження. Якщо автомати продовжують залишатися увімкненими, значить обрив стався ще до них – можливо, на вводі до будинку або навіть на лінії електропостачання за межами ділянки.

Існує ще одна особливість, яку нерідко не беруть до уваги при пошуку причин пропадання фази – підвищена вологість. У сирому приміщенні або після затоплення може з'явитися серйозний витік струму. Причому відбуватися вона здатна не тільки через пошкоджену ізоляцію кабелю, але й через звичайні підрозетники, куди потрапила вода.

Наприклад, після затоплення квартири фазний дріт іноді виявляється пов'язаний з вологою ділянкою стіни, арматурою будівлі та землею. В результаті формується непередбачене заземлення, через яке струм починає йти у будівельні конструкції. Побутова техніка у такій ситуації зазвичай не працює через недостатню напругу, проте лампочки розжарювання можуть слабко світитися або мерехтіти. Подібні випадки не можна назвати масовими, але вони періодично трапляються як у багатоквартирних будинках після аварій у сусідів, так і у приватному секторі під час танення снігу чи сильних дощів.

Чому індикаторна викрутка може помилятися

Багато хто вважає, що для пошуку обриву достатньо звичайної індикаторної викрутки. Насправді такий підхід нерідко призводить до помилкових висновків. Подібний інструмент підходить лише для приблизної оцінки ситуації, але не для повноцінної діагностики прихованої проводки або точного визначення місця ушкодження.

Навіть при розірваному ланцюзі біля ділянки обриву здатне зберігатися електромагнітне поле. Індикатор реагує саме на нього та показує наявність напруги там, де фактичного живлення вже немає. Особливо часто такі помилкові сигнали з'являються біля вимикачів, розподільних коробок та інших елементів електрофурнітури.

Додаткові складнощі створює підключена техніка. Усередині багатьох побутових приладів знаходяться конденсатори, які після вимкнення ще деякий час зберігають заряд. Через це може виникати слабкий зворотний струм, який формує електромагнітне поле поруч із місцем ушкодження. Індикаторна викрутка сприймає його як повноцінну фазу, хоча насправді ланцюг залишається розірваним.

Саме тому професійні електрики використовують індикатор лише на початковому етапі перевірки. Для точного пошуку несправності застосовуються спеціальні тестери, мультиметри та заводські продзвінки. Тільки такі прилади дозволяють достовірно визначити цілісність провідників та наявність напруги.

Найпоширеніші причини зникнення фази

За словами фахівців, найчастіше фаза зникає з двох основних причин. Перша пов'язана з ослабленням контактів у розетках, вимикачах чи клемниках. Гвинтовий затискач з часом втрачає щільність, дріт починає бовтатися, нагріватися й у результаті повністю втрачає контакт. Автоматичний вимикач при цьому зазвичай не реагує, оскільки короткого замикання чи серйозного навантаження не відбувається. Подібна несправність усувається порівняно швидко: достатньо заново зафіксувати жилу або замінити пошкоджений елемент.

Друга поширена причина набагато серйозніше – неправильна організація проводки. У багатьох квартирах розетки підключаються послідовно, щоб скоротити витрату кабелю та прискорити монтаж. За високих навантажень контакти поступово перегріваються, ізоляція плавиться, а провідники починають руйнуватися. Причому пошкодження може бути як усередині підрозетника, так і безпосередньо у стіні.

Пошук таких дефектів займає значно більше часу. Іноді доводиться пошкоджувати оздоблення, перевіряти розподільчі коробки та замінювати цілі ділянки кабелю. Вартість ремонту у подібних випадках також виявляється суттєво вищою.

Як уникнути подібних проблем

Щоб знизити ймовірність пропадання фази, необхідно дотримуватися кількох простих правил. Насамперед не можна економити на якості проводки та електрофурнітури. Дешеві розетки та вимикачі набагато швидше втрачають контакт та гірше переносять навантаження.

Важливо правильно розподіляти потужність між лініями. Підключення великої кількості енергоємної техніки до одного ланцюга неминуче призводить до перегріву дротів та прискореного зношування контактів. Особливо це стосується кухонь, майстерень та приміщень з електрообігрівачами.

Не менш важливо періодично перевіряти стан з'єднань у щитку, розподільчих коробках та розетках. Згодом гвинтові клеми слабшають навіть при якісному монтажі. Профілактична підтяжка контактів допомагає уникнути багатьох аварій.

При будь-яких роботах зі стінами варто пам'ятати про приховану проводку. Перед свердлінням бажано використовувати детектор кабелю або наперед уточнити схему прокладання ліній. Дуже велика кількість обривів відбувається саме після побутового ремонту.

Якщо ж причина несправності залишається незрозумілою або пов'язана зі ввідним щитом, краще не намагатися усувати проблему самостійно. Помилки при роботі з електромережею можуть призвести не тільки до пошкодження техніки, але й до ураження електричним струмом або пожежі. У складних випадках безпечніше та дешевше відразу звернутися до кваліфікованого електрика.